Метод заснований на механічних процесах.
Єдиний метод, який зараз використовується, базується на взаємному переході
потенціальної та кінетичної енергії великих мас води.
Це здійснюється на гідроакумулюючих електростанціях. Агрегати
гідроакумулюючих електростанцій є оборотними, тобто можуть працювати в двох
режимах – насосному і турбінному. В першому режимі ГАЕС, споживаючи
надлишкову енергію від енергосистеми в години мінімуму навантажень, перекачує
воду з нижнього водосхвища у верхній акумулюючий басейн. В другому режимі
ГАЕС працює в години максимального споживання енергії. Використовуючи воду з
верхнього басейну, вона видає електроенергію в систему. Зазначимо, що потужності
навантаження в обох режимах різні.
Недоліком методу є величезні капітальні витрати та значна шкода природному
середовищу.
Метод заснований на хімічних процесах.
Переважна більшість акумуляторних батарей як раз і базується на хімічних
процесах, але обсяг енергії, який вони здатні зберігати дуже малий.
В середині минулого сторіччя виникла ідея використовувати електроенергію
для запасання водню, отриманого шляхом електролізу води, і подальшого його
спалення.
Метод так не був реалізований в промислових масштабах, внаслідок проблем зі
зберіганням водню та його вибухонебезпечністю.
Метод заснований на електричних процесах.
Ідея виникла з відкриттям явища надпровідності. Вона полягала в тому, що
струм у надпровідній котушці індуктивності може нескінченно довго зберігати
енергію магнітного поля W=(L*I 2 )/2. На жаль виявилося, що при певних значеннях
магнітного поля, так званому критичному полі, явище надпровідності зникає, тобто
досягти збереження великих обсягів енергії неможливо.
Метод заснований на ядерних процесах.
Ідея теж виникла в середині минулого сторіччя.
Вона полягає в тому, що за допомогою потужних прискорювачів елементарних
частинок та іонів зі звичайного елемента отримується відносно стабільний
трансурановий елемент, який потім можна використати як джерело ядерної реакції.
Ідея не вийшла зі стадії експериментальних досліджень.